« вернуться в содержание номера

Антимікробний лікарський препарат Декасан®: стратегія i тактика застосування для профілактики та лікування гнійно-запальних захворювань
В.Г. Палій, В.М. Мороз, М.Д. Жєліба, М.І. Гуменюк, К.М. Сафронов, В.О. Соболев

Вступ

Широкий та різноманітний арсенал найсучасніших антимікробних препаратів системного застосування, таких як фторхінолони, цефалоспорини, карбапенеми тощо, не вирішив повною мірою проблем профілактики та лікування захворювань мікробного походження. Це обумовлено швидким розповсюдженням у природі явища антибіотикорезистентності, особливостями фармакокінетики препаратів системного застосування, які не дозволяють створити необхідної концентрації препарату у відмежованому запальним валом вогнищі інфекції, великою кількістю побічних впливів та протипоказань і, зрештою, високою вартістю системної терапії.

Найбільш доступними і високоефективними засобами лікування локальних інфекційно-запальних захворювань залишаються препарати місцевої антисептикотерапії. Важливе значення має застосування препаратів даної групи з профілактичною метою. Саме зменшення уваги до профілактичних антисептичних заходів, пов’язане із сподіванням на ефективність антибіотикопрофілактики, обумовило значне зростання гнійно-запальних ускладнень у хірургічних хворих.

Арсенал антисептичних засобів, які є у розпорядженні лікувальних закладів, на жаль, є застарілим і не відповідає вимогам сьогодення. До „Національного переліку основних (життєво необхідних) лікарських засобів та виробів медичного призначення”, затвердженого Постановою Kабінету Mіністрів України від 16.11.2001 р. № 1482, у групу антисептичних засобів внесено препарати борної кислоти, препарати йоду, перекис водню, калій перманганат, етанол, діамантовий зелений. Цей перелік “перекочував” у сьогодення з минулого століття.

Препаратом у згаданому переліку є біглюконат хлоргексидину, який випускають вітчизняні виробники тільки у вигляді 0,05% розчину у спеціальній тарі, призначеній для профілактики захворювань статевих шляхів. Міжлікарняні аптеки лікувальних закладів намагаються задовольнити потреби в антисептиках шляхом виготовлення розчину фурациліну. Проте у природі майже не збереглося чутливих до цього препарату бактерій, а певні види навіть використовують його як поживну речовину. Завдяки цьому згаданий препарат став відомим резервуаром збудників внутрішньолікарняних гнійно-запальних інфекцій.

У ситуації, що склалася, кроком уперед стала поява у 2003 р. у клінічному обігу першої готової лікарської форми вітчизняного антисептика Декасану^®, дозволеного для медичного застосування.

Мета дослідження: визначити стратегію і тактику застосування антисептика Декасану^® для профілактики та лікування гнійно-запальних захворювань.

Матеріали та методи

Декаметоксин є білим дрібнокристалічним порошком з ледве помітним характерним запахом, легко розчиняється у воді, 95% спирті і практично не розчиняється в ефірі. Препарат декаметоксин відповідає АНД (Реєстраційне посвідчення від 09.10.2002 № П.10.02/05401). Антимікробний спектр декаметоксину вивчено на 350 штамах мікроорганізмів (бактерії, віруси, гриби).

Антисептик Декасан^® має у своєму складі наступні співвідношення компонентів: декаметоксин (у перерахунку на суху речовину) – 0,2 г (АНД. Реєстраційне посвідчення від 09.10.2002 № П. 10.02/ 05401), натрію хлорид (ФС 42-2572-88) – 9,0 г, вода для ін’єкцій (ФС 42-2620-89) – до 1 л.

Декасан^® виготовляли на воді для ін’єкцій масово-об’ємним методом. Декасан^® є безбарвною, прозорою речовиною. Препарат має бути стерильним. Він має здатність підвищувати чутливість антибіотикорезистентних штамів бактерій до антибіотиків і потенціює протимікробну активність традиційних лікарських засобів у процесі комплексного лікування хворих.

Декасан^® призначали хворим з гострими гнійно-запальними захворюваннями. Ефективність дії препарату вивчено у 630 хірургічних хворих з гнійно-запальними захворюваннями, які лікувалися в клініці хірургічних хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова на базі Центральної клінічної лікарні №1 м. Вінниці протягом 1997-2004 pp. Усім хворим клінічно, лабораторно підтвердили етіологічний діагноз гнійно-запальних захворювань. Хворі отримували традиційну адекватну терапію у повному обсязі, за показаннями їм надавали адекватне оперативне втручання. Результати лікування (клінічний перебіг, мікробіологічні дані, зміни лабораторних показників) фіксували в протоколах дослідження й всебічно аналізували.

Результати
та їх обговорення

Передусім слід відзначити широкий спектр антимікробної дії препарату. Декасан^® має бактерицидну, вірусцидну, фунгіцидну та антипротозойну дію. Мінімальна бактерицидна концентрація (МБцК) препарату для стафілококів становить 0,9 мкг/мл; на представників родини Ентеробактерій препарат діє в концентраціях 7,7-31,2 мкг/мл. Доведена висока протимікробна активність препарату щодо стрептококів, дифтерійних паличок, кампілобактерій, клостридій, збудника сибірки, неспороутворюючих анаеробів, хламідій, мікоплазм, трихомонад, лямблій.

Протигрибкову активність Декасан^® виявляв щодо збудників дерматомікозів (трихофітії, епідермофітії, мікроспорії); вірусів грипу, герпесу. Дріжджоподібні гриби роду Candida гинули в присутності 7,8 мкг/мл декаметоксину. Найбільш витривалою до дії препарату була паличка синьо-зеленого гною, яка не витримувала концентрації декаметоксину більше ніж 125 мкг/мл (Палій Г.К., 1997). Таким чином, Декасан^®, який містив 200 мкг/мл декаметоксину, перекривав бактерицидною дією весь спектр патогенних та умовно-патогенних бактерій і грибів. Особливої уваги заслуговують результати експериментального вивчення противірусної активності Декасану^®. У дослідах на культурі тканин і на експериментальних тваринах доведена здатність Декасану^® зупиняти репродукцію вірусів грипу А і В, вірусу простого герпесу (Fedchuk A.S. et al., 2003). Одержані дані розкривають перспективу профілактичного використання Декасану^® в період епідемій грипу, а також з метою попередження внутрішньолікарняних вірусних інфекцій, що передаються з кров’ю (гепатити, СНІД тощо).

Сукупність етіопатогенетичних ланок розвитку запальних захворювань, викликаних мікроорганізмами, вимагає використання у процесі лікування поряд з антимікробними засобами імуномодуляторів, десенсибілізуючих та інших препаратів. Ослаблений організм хворого нерідко не може впоратись з інтенсивним навантаженням лікарськими засобами, що породжує розвиток непереносимості лікарських засобів і погіршує перебіг захворювання. Найбільш цінними є препарати, що мають політропну дію і сприятливий вплив на різні ланки етіопатогенезу захворювання.

Декасан^® поряд з протимікробним ефектом позитивно впливає на природну і специфічну імунологічну реактивність, викликає статистично достовірне наростання титру комплементу. Десенсибілізуюча дія препарату виявляється в уповільненні розвитку анафілактичного шоку в експериментальних тварин (Палий Г.К., 1973). Доведена наявність протизапальної дії Декасану^®, механізм якої пов’язаний з пригніченням продукції серотоніну клітинами і антиексудативним протинабряковим ефектом (Поляченко Ю.В., 1995).

Досліджуючи властивості збудників дифтерії, що піддавались дії Декасану^®, встановлена його здатність у суббактеріостатичних концентраціях пригнічувати утворення екзотоксину. Ця властивість поряд з потужною протимікробною дією дозволила рекомендувати Декасан^® для лікування дифтерії (Волянський Ю.Л. у співавт., 1994).

Корисною властивістю Декасану^® слід вважати його здатність підвищувати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків. У присутності суббактеріостатичних доз Декасану^® підсилювалась дія канаміцину, гентаміцину, стрептоміцину, еритроміцину, пеніциліну, тетрацикліну тощо. В експерименті на ізольованих сегментах кишечника виявлено виражений спазмолітичний ефект Декасану^®, що по силі наближався до спазмолітичної дії но-шпи (Біктіміров В.В., 1995). Набуто досить значного позитивного досвіду клінічного застосування Декасану^® в стоматології, отоларингології, гінекології, урології та інших галузях медичної практики. У стоматології препарат використовують для лікування стоматитів, виразково-некротичного гінгівіту, пародонтозу в стадії загострення. Декасан^® у формі розчинів використовують для лікування катару, ангіни, хронічного тонзиліту.

Декасан^® з успіхом застосовують у пульмонології при абсцесі легень, бронхоектатичній хворобі для ендобронхіального лаважа дихальних шляхів, санації плевральної порожнини. Враховуючи наявність у Декасану^® спазмолітичної дії, високоефективним виявилось інгаляційне застосування препарату у дітей з хронічним обструктивним бронхітом у період загострення. Клінічними спостереженнями підтверджено, що комплексне лікування з застосуванням інгаляцій Декасану^® цієї категорії хворих дозволяло значно скоротити тривалість температурної реакції, швидко ліквідувало явища задишки і кашлю і на чотири дні скорочувало термін перебування хворих у стаціонарі порівняно з хворими, яких лікували антибіотиками і бронхолітиками.

Найбільш широке застосування Декасан^® знайшов у практиці гнійної хірургії, де його застосовували для місцевого лікування фурункулів, панариціїв, абсцесів, флегмон та ін. Висока антимікробна активність і широкий спектр дії Декасану^® давали можливість використовувати його в комплексному хірургічному лікуванні хворих на гострі гнійно-запальні захворювання. Декасан^® перед застосуванням підігрівали до 37-38°С і промивали рани після розкривання абсцесів, флегмон, карбункулів, фурункулів, панариціїв тощо. Після промивання Декасаном^® на рану накладали асептичну пов’язку з багатокомпонентною маззю (декаметоксин – 0,1; метилурацил – 4; тримекаїн – 3; поліетиленгліколь 400 – 76; вода очищена – до 100). Турунда з маззю не прилипала до країв рани. Протягом кількох днів ліквідовували запальну реакцію. Рана очищалась від гнійно-некротичної маси. Перев’язку виконували щоденно. Побічної дії Декасану^® і мазі не виявлено.

Промивання перерахованих патологічних утворень Декасаном^® дозволило скоротити тривалість фази гідратації ранового процесу до 5,7 доби порівняно з 8,4 діб у хворих, рани яким промивали фурациліном і перекисом водню. Період повного ранозаживлення скорочувався на 2,5 доби. Висока лікувальна ефективність Декасаном^® у гнійній хірургії підтверджена клінічними спостереженнями більше ніж 630 хворих (Ковальчук В.П. і співавт., 2002).

У гінекології Декасан^® використовували для лікування кандидозу слизової піхви, трихомонадних та хламідійних кольпітів, вагінозу, після абортних ендометритів. З профілактичною метою препарат використовували у передпологовий період для санації пологових шляхів. У процесі лікування післяпологових ендометритів місцеве застосування Декасану^® дозволило досягти швидкого відновлення ендометрію і за лікувальною ефективністю мало значні переваги порівняно з використанням розчинів біглюконату хлоргексидину (Дзісь Н.П., 1997). Декасан^® застосовували в комплексному лікуванні хворих на хронічний гастрит і гастродоуденіт із супутніми ураженнями жовчовивідних шляхів. Доведено, що застосування Декасану^® сприятливо впливало на перебіг захворювання і вміст жовчних кислот у біологічних рідинах хворих (Макунь И.К. с соавт., 1982).

Інстиляції Декасану^® в уретру після випадкових статевих зв’язків застосовували з метою попередження захворювань, що передаються статевим шляхом. Вони були більш ефективні, ніж призначений для цього 0,05% розчин біглюконату хлоргексидину. Крім того, в урології препарат використовували у вигляді ванночок при баланопоститах, інстилювали в сечовий міхур при циститах і зрошували ложе передміхурової залози після простатектомії з метою профілактики нагноєнь.

Місцеве застосування Декасану^® у вигляді клізм у комплексному лікуванні неспецифічного виразкового коліту сприяло швидкому загоюванню виразок, нормалізації мікрофлори товстої кишки, істотному скороченню термінів перебування хворих у стаціонарах (Палий Г.К., Юхимец А.Д., 1979).

Висока знезаражуюча ефективність Декасану^® дозволяла застосовувати його для знезараження шкіри рук медперсоналу та гумових рукавичок під час обстеження хворих і виконання медичних маніпуляцій. Хімічна інертність Декасану^® позбавляла небезпеки пошкодження діагностичних приладів із металів, скла та полімерних матеріалів у процесі дезінфекції. Тривалий досвід засвідчив, що Декасан^® добре переносили хворі без токсичних впливів на організм людини, побічних явищ чи алергічних реакцій.

Практичне застосування Декасану^® свідчило про добрі перспективи препарату у вирішенні проблеми боротьби з гнійно-запальними захворюваннями. До недавнього часу препарат був малодоступним для широкого кола практичних лікарів, оскільки його в обмеженій кількості виготовляли в аптечних умовах. Серійний випуск препарату Декасану^® фармацевтичною промисловістю розпочато в минулому році, який поповнив повсякденний арсенал медичних закладів високоефективним і недорогим вітчизняним антисептиком. Широке медичне застосування Декасану^® позитивно вплине на показники ефективності лікування хворих.

Висновки

1. Антисептичний препарат Декасан^® має добрий лікувальний ефект завдяки високій протимікробній активності, ізотонічності, що дає можливість успішно застосовувати його у хворих з гнійно-запальними захворюваннями різної локалізації.

2. Застосування Декасану^® сприяє швидкому очищенню ран від гнійно-некротичного вмісту й утворенню в них грануляційної тканини.

3. Досвід тривалого застосування Декасану^® засвідчує, що препарат добре переносять хворі без токсичних впливів на організм, побічних явищ і алергічних проявів.

У подальшому доцільно розширити дослідження властивостей Декасану^® у хворих з різною локалізацією гнійно-запальних захворювань.

Список літератури знаходиться в редакції