Аналіз Галлері належить до тестів раннього виявлення кількох типів раку за зразком крові. Він може виявляти молекулярні ознаки пухлин ще до появи симптомів, однак його клінічну роль і межі застосування досі оцінюють.
Майже 70 % смертей від онкологічних захворювань пов’язані з пухлинами, для яких сьогодні не існує рекомендованих програм популяційного скринінгу. На цьому тлі увагу привертає тест Галлері — аналіз крові для мультиканального раннього виявлення раку (multi-cancer early detection, MCED), здатний знаходити молекулярний сигнал понад 50 типів новоутворень ще до появи симптомів.
Принцип роботи тесту ґрунтується на аналізі безклітинної ДНК, що циркулює в крові. Пухлинні клітини виділяють фрагменти ДНК з характерними патернами метилювання, які слугують молекулярним «відбитком». Далі алгоритми машинного навчання оцінюють, чи має цей сигнал ознаки пухлинного походження, а в разі позитивного результату також прогнозують імовірне первинне джерело. За наведеними даними, точність визначення локалізації становить майже 93 %.
Найбільшу увагу в цій темі привертають результати великого британського дослідження NHS-Galleri, у якому взяли участь близько 140 тис. людей. У поєднанні зі стандартною медичною допомогою тест допомагав виявляти більше випадків раку та зміщував частину діагнозів у бік ранніших стадій. Крім того, менше пацієнтів уперше зверталися по допомогу ургентно.
Водночас головної кінцевої точки дослідження досягти не вдалося: статистично значущого зниження частки пізньостадійного раку не зафіксували. Тому наявні дані варто розглядати як перспективні, але ще недостатні для висновку про доведене зменшення смертності.
Для практики особливо важливо правильно тлумачити результати. Тест Галлері не встановлює діагноз, а лише вказує на можливу злоякісну пухлину. За даними виробника, специфічність становить 99,6 %, а приблизно 6 із 10 позитивних результатів підтверджуються під час подальшого обстеження. Водночас можливі як хибнопозитивні, так і хибнонегативні відповіді, адже не всі пухлини виділяють у кров достатньо ДНК для виявлення.
Позитивний результат має стати підставою для повноцінного діагностичного алгоритму, тоді як негативний не може бути аргументом для відмови від рекомендованого скринінгу. Особливий інтерес тест становить для пухлин, які часто виявляють пізно і які мають несприятливий прогноз, зокрема раку підшлункової залози, печінки та яєчників.
У дослідженнях майже половину випадків раку, виявлених тестом, діагностували на ранній стадії. Однак це ще не означає автоматичного поліпшення виживаності: для такого висновку потрібні довготривалі дані про клінічні наслідки раннього виявлення.
Сьогодні тест Галлері розглядають як додатковий інструмент для стратифікації ризику та пошуку безсимптомних пухлин, особливо в людей старшого віку або пацієнтів із підвищеним індивідуальним ризиком. Його найбільш раціональна роль — доповнювати, а не замінювати мамографію, цитологічний або ВПЛ-скринінг, колоректальні та інші рекомендовані обстеження.
У Великій Британії вже працюють кілька центрів, що виконують цей тест, зокрема Клініка сімейної медицини в Лестері, яка стала одним із перших приватних медичних закладів, що пропонують такий аналіз.
