У міжнародному консенсусному процесі, результати якого опубліковано в The Lancet у травні 2026 року, для синдрому полікістозних яєчників запропонували нову назву — поліендокринний метаболічний оваріальний синдром. Автори наголошують, що вона точніше відображає багатосистемний характер стану.
Синдром полікістозних яєчників залишається одним із найпоширеніших ендокринних станів у жінок репродуктивного віку та пов’язаний не лише з репродуктивними, а й з метаболічними, психологічними й дерматологічними проявами. Водночас стара назва створювала враження, ніби йдеться насамперед про патологію яєчників, хоча це не передає суті захворювання.
У статті, опублікованій у The Lancet, описано глобальний процес, у межах якого нову назву підтримали представники академічних, клінічних і пацієнтських організацій. До роботи залучали фахівців і пацієнток з різних регіонів світу, а також використовували модифіковані методики Дельфі, техніку номінальної групи та маркетинговий аналіз.
Нова назва — поліендокринний метаболічний оваріальний синдром — має зберегти зв’язок із відомою абревіатурою СПКЯ, але водночас прибрати хибний акцент на кістах яєчників. За задумом авторів, це має краще відповідати сучасному розумінню патофізіології стану.
Огляд також підкреслює, що діагноз СПКЯ встановлюють після виключення інших причин за міжнародними критеріями. У дорослих орієнтуються на наявність щонайменше двох із трьох ознак: олігоановуляції, клінічної або біохімічної гіперандрогенії та полікістозної морфології яєчників за даними ультразвукового дослідження або підвищеного рівня антимюллерового гормону. У підлітків обов’язковими є перші дві ознаки.
Автори нагадують, що цей стан може супроводжуватися широким спектром змін:
- метаболічними — зокрема ожирінням, дисглікемією, цукровим діабетом 2 типу, артеріальною гіпертензією, дисліпідемією, метаболічно-асоційованою стеатотичною хворобою печінки та апное сну;
- репродуктивними — порушенням овуляції, нерегулярним менструальним циклом, безпліддям і ускладненнями вагітності;
- психологічними — депресією, тривогою, зниженням якості життя та розладами харчової поведінки;
- дерматологічними — акне, алопецією та гірсутизмом.
У матеріалі окремо зазначено, що попередня назва часто спричиняла плутанину як серед пацієнток, так і серед лікарів, а це могло впливати на своєчасність діагностики та сприйняття стану. Саме тому зміна номенклатури розглядається як крок до точнішої комунікації, кращого розуміння захворювання і більш узгодженого підходу в клінічній практиці.
Проєкт із перейменування об’єднав 56 академічних, клінічних і пацієнтських організацій, а також 14 360 респондентів. У публікації описано багатоетапний процес узгодження, у якому оцінювали наукову точність, зрозумілість, культурну прийнятність і можливість практичного впровадження нової назви.
