Гематоенцефалічний бар’єр і надалі ускладнює лікування пухлин головного мозку, зокрема гліобластоми. Нові доклінічні дані свідчать, що фокусований ультразвук у поєднанні з мікробульбашками може тимчасово підвищувати проникність цього бар’єра й допомагати лікам краще досягати пухлинної тканини.
Гематоенцефалічний бар’єр залишається однією з основних перепон для медикаментозного лікування пухлин головного мозку. Це особливо важливо для гліобластоми — найагресивнішої форми гліом, за якої навіть препарати з доведеною протипухлинною дією не завжди надходять у пухлинне осереддя в достатній кількості.
Дослідники UVA Health показали, що фокусований ультразвук може не лише допомагати долати цей бар’єр, а й потенційно діяти ефективніше в пухлинній тканині, ніж у здорових ділянках мозку. Метод передбачає введення мікробульбашок, які під дією низькочастотного сфокусованого ультразвуку спричиняють короткочасне локальне підвищення проникності гематоенцефалічного бар’єра.
Такий підхід дає змогу доставляти лікарські речовини без трепанації черепа та, що особливо важливо, обмежувати дію переважно зоною пухлини. Для нейроонкології це може означати вищу експозицію терапевтичних молекул без потреби збільшувати їхню системну дозу.
Окремий інтерес викликало те, що гліоми мають змінену структуру та функцію гематоенцефалічного бар’єра. Тому лишалося незрозумілим, чи не зменшить пухлинне мікросередовище ефективність ультразвукової доставки. Результати роботи, опублікованої в журналі Radiology, показали протилежне: у моделях гліом доставка не погіршувалася, а для окремих терапевтичних молекул могла бути навіть кращою.
Ще один висновок стосується розміру молекул. Експерименти засвідчили певний оптимальний діапазон: дуже малі молекули доставлялися менш ефективно, а надто великі також втрачали перевагу. Найкращі результати спостерігали для молекул проміжного розміру.
За словами Річарда Дж. Прайса, співдиректора Центру фокусованого ультразвуку для онкологічної імунотерапії UVA Health, поєднання цієї технології з високороздільною МРТ дає змогу одночасно проводити доставку та точно контролювати її ефект. Нове МРТ-кероване обладнання має допомогти краще зрозуміти, як змінюється проникність пухлинної тканини під час процедури та які терапевтичні молекули можуть бути доречнішими.
Поки що йдеться про доклінічні результати, тому безпосередньо переносити їх на пацієнтів рано. Водночас технологія виглядає перспективною платформою для локальної доставки імунотерапевтичних препаратів і, потенційно, генної терапії до гліом.
