В Україні пропонують врегулювати використання тіл померлих, їхніх частин та анатомічних матеріалів для навчання й наукових досліджень. Законопроєкт має прибрати правову невизначеність і створити чіткіші умови для кадаверної підготовки медиків.
В Україні запропонували встановити зрозумілі правила щодо використання тіл померлих осіб, їхніх частин та анатомічних матеріалів у медичній освіті й науковій роботі. Йдеться про законопроєкт № 15517 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих питань наукової та освітньої діяльності у сфері охорони здоров’я», який має усунути правову невизначеність у цій сфері.
Потреба в таких змінах пов’язана насамперед із практичною підготовкою майбутніх і чинних медичних працівників. За чинними вимогами, на практичну складову в межах клінічних дисциплін має припадати щонайменше половина навчального часу, а в інтернатурі — майже 70 %. Водночас симуляційні технології та робота біля ліжка пацієнта не завжди дають змогу безпечно відпрацьовувати складні анатомічні та хірургічні маніпуляції.
Саме тому кадаверне навчання розглядають як важливе доповнення до наявних форматів. Воно дає змогу студентам, інтернам і лікарям тренувати техніку втручань на реальних анатомічних структурах без ризику для пацієнта.
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко зазначив, що законодавче рішення має відкрити можливість для запуску кадавер-курсів і створення кадавер-центрів у закладах медичної освіти. Доступ до людських анатомічних матеріалів важливий для хірургії, трансплантології, патологічної анатомії, судової медицини та інших напрямів, де точне знання анатомії безпосередньо впливає на якість професійної підготовки.
Окремо в законопроєкті йдеться про посмертну згоду. Людині пропонують за життя визначити, чи може її тіло, його частини або анатомічні матеріали після смерті бути передані закладу вищої освіти, науковій установі або закладу охорони здоров’я для навчання чи досліджень.
Документ також має врегулювати порядок поводження з тілами, які не затребувані для поховання, з визначенням відповідних умов і строків їх можливого використання. Ідеться не про механічне розширення доступу до анатомічних матеріалів, а про створення контрольованої системи з чітко визначеними правами, обов’язками та етичними гарантіями.
Подібні моделі діють у Великій Британії, США, Канаді, Австралії, Німеччині та інших країнах, де окремо регламентують згоду, передачу, зберігання, використання і подальше поховання.
Кабінет Міністрів України підтримав законодавчу ініціативу, після чого проєкт має розглянути Верховна Рада України. У разі ухвалення та належного впровадження цей механізм може стати основою для системного кадаверного навчання, покращити відпрацювання хірургічних і процедурних навичок та розширити можливості медичних досліджень.
