У пацієнтів із тяжким пародонтитом омега-3 разом із низькою дозою ацетилсаліцилової кислоти показали результати, близькі до схеми з амоксициліном і метронідазолом після субгінгівальної інструментації.
Тяжкий пародонтит супроводжується глибокими пародонтальними кишенями, у яких утримуються високе бактеріальне навантаження та хронічне запалення. Основою лікування залишається скейлінг, однак за значного ураження тканин нерідко додатково призначають системні антибіотики, зокрема комбінацію амоксициліну та метронідазолу. Попри доведену ефективність, такий підхід пов’язаний із ризиком побічних реакцій і зростанням антибіотикорезистентності, тому триває пошук альтернатив без рутинного використання антибактеріальних засобів.
У рандомізованому дослідженні за участю 109 пацієнтів із тяжким пародонтитом після субгінгівальної інструментації порівняли чотири стратегії:
- плацебо;
- амоксицилін із метронідазолом протягом 14 днів;
- омега-3 у дозі 3 г на добу разом із низькою дозою ацетилсаліцилової кислоти протягом шести місяців;
- поєднання обох схем.
Оцінку проводили через 3, 6 і 12 місяців. Через рік клінічної мети — не більше чотирьох залишкових глибоких пародонтальних кишень — досягли 58 % пацієнтів, які отримували антибіотики, і 57,7 % учасників, які приймали омега-3 та ацетилсаліцилову кислоту. У групі лише з інструментальною терапією та плацебо цей показник становив 23,1 %.
Додавання омега-3 та ацетилсаліцилової кислоти до антибіотиків не дало додаткової клінічної переваги. Водночас автори звертають увагу на інший механізм дії цієї схеми: омега-3 може сприяти утворенню медіаторів, пов’язаних із природним завершенням запальної реакції та відновленням тканин, а низькі дози ацетилсаліцилової кислоти посилюють формування цих сполук. На думку дослідників, це може не лише зменшувати запалення, а й спрямовувати репаративні процеси в тканинах пародонта.
Важливо, що ефект зберігався щонайменше шість місяців після припинення прийому добавок. За словами Магди Ферес, професорки Гарвардської школи стоматологічної медицини, ці результати можуть мати практичне значення для пацієнтів із непереносимістю або алергією на антибіотики. Водночас вона наголошує, що дослідження не доводить можливість повної заміни антибіотиків. Для цього потрібні додаткові випробування та мікробіологічний аналіз, аби точніше визначити, кому саме найбільше підходить така стратегія модуляції запальної відповіді.
