Дослідження, опубліковане в Nature Medicine, показало асоціацію між застосуванням рекомбінантної вакцини проти герпесу зостер у людей віком від 60 років і нижчим серцево-судинним тягарем порівняно з живою атенуйованою вакциною.
Вакцинація проти оперізувального герпесу може мати наслідки, що виходять за межі профілактики реактивації вірусу Varicella-zoster. У новому дослідженні, опублікованому в Nature Medicine, у людей віком від 60 років застосування рекомбінантної вакцини проти герпесу зостер асоціювалося з нижчим тягарем серцево-судинних захворювань, ніж вакцинація живою атенуйованою вакциною.
Аналіз виконали на основі електронних медичних записів мережі TriNetX, яка охоплює понад 100 млн пацієнтів. Для основного порівняння сформували дві когорти по 36 460 осіб. Дослідники використали перехід від живої до рекомбінантної вакцини як своєрідний природний експеримент: у 2017 році 98,6 % вакцинованих отримали живу вакцину, тоді як у 2018 році 93,5 % — рекомбінантну. Такий підхід мав зменшити вплив відмінностей між типовими отримувачами цих вакцин.
Протягом семи років у групі, де переважно застосовували рекомбінантну вакцину, загальний тягар серцево-судинних захворювань був приблизно на 9 % нижчим. Найбільш виражені асоціації стосувалися серцевої недостатності та ішемічної хвороби серця: їхній тягар зменшувався відповідно на 12 % і 10 %. Частота фібриляції передсердь також була нижчою приблизно на 7 %.
Для ішемічного інсульту загалом статистично значущого ефекту не виявили, однак серед чоловіків його тягар був на 12 % меншим. Водночас щодо геморагічного інсульту, транзиторної ішемічної атаки, периферичного артеріального захворювання та міокардиту значущих асоціацій не встановили.
Результати зберігалися і в додаткових аналізах, зокрема після виключення періоду пандемії COVID-19, за зміни тривалості спостереження та з урахуванням смерті як конкуруючої події. Дослідники також зазначили, що зниження серцево-судинного тягаря було найпомітнішим у перші роки після вакцинації, а з часом поступово слабшало.
Один із можливих механізмів пов’язують із дією рекомбінантної вакцини та її ад’юванта AS01 на імунну систему. За експериментальними даними, вакцинація може спричиняти тривалі зміни функціонального стану моноцитів, зокрема зменшувати реакцію інтерлейкіну-6 на активацію Toll-подібних рецепторів. Потенційне зниження хронічної імунозапальної активності може частково пояснювати сприятливі асоціації з ішемічною хворобою серця та серцевою недостатністю, хоча причинно-наслідковий зв’язок на сьогодні не доведений.
Якщо рандомізовані дослідження, які тривають нині, підтвердять цей зв’язок, рекомбінантна вакцина проти герпесу зостер може отримати додаткове значення в профілактиці серцево-судинних захворювань у старшому віці.
